Останні кілька тижнів українці, які відпочивають у Туреччині, активно діляться інформацією про поширення вірусу Коксакі, що супроводжується сильним жаром і висипаннями на тілі. В основному хворіють діти.
Ентеровірусні інфекції, до яких належить і вірус Коксакі, не є новими, їх виявляють в Україні щороку. З різними проявами ентеровірусної інфекції лікарі стикаються доволі часто, тож зможуть швидко поставити точний діагноз.
Коксакі відноситься до ентеровірусів. «Це кишковий» вірус, що активізується влітку, особливо в спеку.
Віруси Коксакі розмножуються в шлунково-кишковому тракті людини і відносяться до групи РНК-вірусів. Вперше їх було виділено з фекалій хворих дітей з синдромом поліомієліту в одному з госпіталів американського міста Коксакі, тому вони отримали таку назву.
Основними джерелами захворювання є хворі та вірусоносії. У зовнішнє середовище вірус Коксакі потрапляє повітряно-крапельним шляхом і з вмістом кишківника. Спалахи захворювання частіше виникають в осінній і літній періоди.
Зазвичай вірус Коксакі привозиться з місць відпочинку. Велике скупчення дітей, відвідування дитячого клубу, купання в басейнах і море сприяють широкому поширенню захворювання. Батьки сприймають прояви захворювання за звичайні перегрів на сонці або застуду, особливо в разі слабкої симптоматики або безсимптомного протікання хвороби.
Спорадичні випадки захворювання на хворобу Коксакі зустрічається і серед дитячого населення на території України. Вірусом Коксакі найчастіше хворіють діти більш старшого віку або немовлята. Захворювання найчастіше виникає в осінні або літні місяці. Основні механізми передачі вірусів Коксакі — фекально-оральний і контактний (з виділенням носоглотки).
Висока контагіозність вірусу сприяє поширенню захворювань в місцях скупчення дітей (санаторіях, курортах, дошкільних навчальних закладах).
Від моменту зараження до прояву симптомів хвороби проходить від 2 до 10 днів (інкубаційний період в межах 7 днів). Початок хвороби гострий, супроводжується лихоманкою (температура до 390С – 400С), може ускладнюватися головним болем, блювотою. Крім того, спостерігається почервоніння горла, жовтуватий наліт на язиці, збільшення лімфатичних вузлів. Ці симптоми тримаються до 2 днів, після чого на тілі хворого з’являється характерне висипання. Ротова порожнина запалюється покривається пухирями, на тілі також появляється висипка, особливо на сідницях, на ступнях та кистях рук появляються невеликі червонуваті, плоскі плями або пухирі.
Захворювання ступнів, кистей рук та ротової порожнини не є дуже важким захворюванням, тому більша кількість дітей старшого віку та немовлят одужують без різних ускладнень.
Через стертість симптомів та запізнілої появи пухирців, захворювання вірусом Коксакі часто плутають зі звичайною застудою або ГРВІ, списуючи потім появу висипу на алергічні реакції. Найчастіше батьки дізнаються про те, що дитина перехворіла саме вірусом Коксакі через 3 місяці, коли на руках і ногах починають злазити нігті. Така зміна нігтьових пластинок – ще один симптом Коксакі, хоча і запізнілий.
Вірус Коксакі іноді може призвести до запалення центральної нервової системи, вірусного менінгіту, які проходять самостійно.
При появі симптомів захворювання, особливо якщо в регіоні спостерігається спалах інфекції, не слід приводити дітей до лікувального закладу. Необхідно викликати лікаря додому, щоб уникнути подальшого поширення вірусу.
Особливих заходів по боротьбі з вірусом не розроблено. Вірус Коксакі вкрай заразний, передається повітряно-крапельним шляхом та в результаті попадання в стравохід через забруднені руки і продукти. Під час епідемічного підйому захворюваності сприйнятливість дітей до вірусу вкрай велика, особливо серед дітей, які жодного разу не хворіли. Після перенесеної інфекції імунітет не виробляється, тому заразитися можна повторно. Однак вторинне протікання інфекції переноситься легше.
Величезне значення в профілактиці цього захворювання має виховання гігієнічних навичок у дітей. У якості профілактичного заходу досить дієвим є недопущення відвідування дитиною місць скупчення людей. Краще на деякий час відмовитися від відвідування дитячого садка, культурно-масових заходів, поліклінік. Найважливіше значення має ізоляція хворого на 7-10 днів з моменту появи перших симптомів.
Профілактика
Дане захворювання неможливо попередити, якщо не вважати виключення контактів із забрудненою водою та інфікованими людьми.
Вірус Коксаки або синдром “рука-нога-рот”
Вірус Коксакі – хвороба, що вражає ротову порожнину, кисті рук та ступні. Через це у захворювання є й інша назва: синдром “рука-нога-рот”. Хворіють ним переважно діти до 5-ти років, проте трапляються випадки інфікування і дорослих.
Найчастіше хворіють синдромом влітку та восени, особливо під час зміни однієї пори року іншою. Інкубаційний період захворювання триває близько 4-7 днів з моменту зараження.
Передається шляхом:
- Повітряно-крапельним, коли інфікований кашляє, чхає або просто з вами розмовляє;
- Фекально-оральним, тобто через іграшки, посуд, предмети гігієни, забруднену воду чи їжу, або там, де можливий контакт з людськими екскрементами.
Симптоми
- З’являються ознаки інтоксикації – слабкість, головний біль, першіння в горлі, болі у м’язах тощо;
- Температура підіймається до 37,8 – 39,4°С і тримається протягом 3-5 днів;
- Через 1-2 дні на долонях і стопах, іноді між пальцями рук та ніг, а також на сідницях (у 25% дітей) з’являються прозорі водянисті пухирці невеликого розміру (до 3 мм в діаметрі), обрамлені характерними кільцеподібними почервоніннями. Такий висип тримається на шкірі впродовж 5-7 днів, а потім зникає;
- В ротовій порожнині, одночасно з ураженням шкіри рук та ніг, також з’являються невеличкі пухирці. Переважно вони вражають внутрішню поверхню щік, хоча висип може вкривати і ясна, губи, язик та піднебіння. За 2 дні пухирці тріскаються і на їхньому місці з’являються неглибокі виразки;
- Після появи виразок знижується апетит, хворий стає капризним, роздратованим, особливо, якщо це дитина, з’являється біль у горлі, виникають складнощі під час прийому їжі, оскільки слизова ротової порожнини запалена, посилюється слиновиділення;
- В деяких джерелах можна знайти згадки про ще один симптом захворювання: за місяць-два після перенесеного синдрому у пацієнтів може спостерігатись ураження (відшаровування) нігтів. Проте такий взаємозв’язок поки що науково не доведений;
- Характерною ознакою синдрому є відсутність симптомів інших інфекційних захворювань, таких, як ангіна, легеневий синдром, ураження лімфатичної системи тощо.
Переважно за такими клінічними ознаками і діагностують синдром Коксакі. Якщо хвороба протікає без ускладнень, симптоми зникають за тиждень, у гіршому випадку – за 9-10 днів. У разі ускладнень проводять додаткові лабораторні дослідження.
При виявленні перших ознак хвороби необхідно звернутися до лікаря!
Вакцини від вірусу Коксакі ще не винайшли. Лікування вірусу проходить в основному симптоматичне і підтримувальне.
Щоб мінімізувати ризик інфікування вірусом, необхідно:
- Уникати контакту (особливо дитини) з тими, у кого спостерігаються симптоми вірусу Коксакі;
- Якщо все-таки доводиться піклуватись про хворих – одягати рукавички і захисну маску, обробляючи висип;
- Не забувати мити руки перед прийомом їжі та прийшовши з вулиці;
- Слідкувати, щоб дитина не брала до рук все підряд і не “куштувала на смак” брудні іграшки;
- Не пити воду невідомого походження;
- Не купатися у водоймах, куди потрапляють стічні води і де є ймовірність зараження людськими екскрементами.
Зазвичай синдром Коксакі проходить легко і не залишає по собі й сліду. Проте були зареєстровані поодинокі випадки важких ускладнень. Вірус іноді може призвести до запалення ЦНС чи вірусного менінгіту.